Ганна всі свої кроки планувала заздалегідь і скрупульозно дотримувалася плану. Її чоловік, Ігор, був прихильником спонтанних дій… Ганна точно спланувала день і годину, коли треба було за чати дитину, а чоловік її потяг у гості. Півроку вони були разом і півроку їм не виходило за чати дитину. Хоча “працювали не покладаючи рук”. Але… Потім почалися сварkи, спочатку легкі, потім все серйозніші. А ще за півроку вони розлу чилися. Через місяць Ігор зійшовся з Оленою. Такою ж химерною особою, як і він сам. “Те, що треба”, думав Ігор. Олена будила його о третій годині ночі, щоб подивитися на схід сонця.
Олена могла зателефонувати йому о першій ночі, і повідомити, що завтра вони їдуть на дачу до друзів… Але коли частота таких спонтанних бажань дівчини стала мало не щоденною, то Ігор збунтувався. “Права була Ганна! Краще все планувати!”, – подумав він і порвав свої стосунки з Оленою… Ганна теж знайшла собі однодумця, котрий воліє все планувати. Але невдовзі їхні плани стали суперечити один одному – і ця пара теж розбіглася. Минуло три місяці. Вони зіткнулися випадково. В барі. – Бокал пінного та горішки! – Замовила Ганна. – Скопіювала моє замовлення! – сказав Ігор.
– Ігорьок! Отак зустріч! – радісно вигукнула Ганна. – Та набрид він мені своїм плануванням, – підвела підсумок розповіді про свій другий шлюб Ганна. – Олена мене дістала своїми заскоками! Краще планування, – поділився своїми думками Ігор. – Не знаю. Я вже нічого не планую, – сказала Ганна. – А я так нудьгував по тобі. Давай спробуємо ще раз. – Я теж за тобою сумувала… Через місяць: – Ігоре, я ваrітна! – Супер! Збирайся. Заїду за тобою і вирушимо до РАГСу! Ти ж згодна вийти за мене заміж? – Він ще питає! Звичайно згодна! – відповіла Ганна.