Після того як наш син одружився, то переїхав зі своєю дружиною Алісою до нашої з чоловіком квартири. Ми спочатку були не проти, бо живемо у трикімнатній, місця багато. А молодятам зараз важко буде зайві гроші за орендовану квартиру віддавати. Аліса обрала найбільшу кімнату, бо син сказав, що у невістки багато речей. Ми з чоловіком були не проти, ми ж не знали, що на нас чекатиме потім. Син пообіцяв, що зробить замість оплати за проживання ремонт у квартирі. Але невдовзі ми відмовилися від такої витівки. Тому що Аліса почала диктувати свій дизайн, який мені не подобався.
Все ж таки вони тут тимчасово, а потім переїдуть. А нам із чоловіком ще в такому дизайні жити та жити. Тож закрили це питання. Але згодом з’явилася нова проблема. Ніхто не очікував, що невістка виявиться барахольщицею. Їй подобається тягнути додому багато непотрібних речей, і їй не доведеш протилежне, вона каже, що в господарстві все знадобиться. Вони із сином стали часто їздити за кордон. Я розумію, що цікаво привезти від далеких країн сувеніри. Але ж Аліса перетворила із нашої квартири справжній музей.
У нас навіть весь холодильник забитий магнітиками. Але ж Алісі все мало. Вона любить нові речі, так сильно залежна від усього матеріального. А нещодавно я прийшла додому, натрапила на якісь коробки. Виявилося, що сестра Аліси кудись переїжджає, має багато непотрібних речей, які та хотіла викинути. Але Аліса не дала їх викинути і притягла все до мого дому. Мені вже набридло це звалище. Але зараз я нічого Алісі сказати не можу, бо вона ваrітна. Їй зовсім не можна нервувати, доводиться на все заплющувати очі.