Батьки дуже любили свою дитину. Вони віддавали дитині кожну хвилину свого часу, намагаючись дати їй усе найкраще. Коли настав час повертатися з декретної відпустки, у дитячому садку не було вільного місця. Вони домовилися щодо нагляду за хлопчиком із сусідською бабусею. Спочатку все здавалося добре, поки одного разу батько дитини не виявив незвичайну картину. Його син грав із недопалками в калюжі, а “няня” розмовляла з іншими жінками похилого віку, сидячи на лавці. Настав час для пари подумати. Але куди б подіти немовля?
Вони вирішили відвезти його на роботу. В обох батьків робота була у виnравній kолонії. Молоді батьки були тепло зустрінуті владою, яка не турбувалася про те, що дитина залишиться з мамою та татом. Тому їм дозволили брати дитину із собою на роботу. На щастя, малюк пробув там лише кілька тижнів, бо батьки змогли влаштувати його до дитячого садка. Через місяць чи два після відвідин дитячого садка вчителька повідомила молодим батькам, що директор хоче зустрітися з ними у своєму кабінеті. Довга тирада була вже готова і чекала на них:
– Як таке можливо? Ви – молода, багата, далекоглядна пара, але ваша дитина в дитячому садку використовує мову, яка вважається “незаконною”. Він розмовляє, використовуючи грубі вирази. Він також знає, коли і де сва ритися. Вчора ми почули від нього стільки нових фраз, бо він не зміг вдягнути колготки! Я подам скарrу до орrанів опіки, якщо ви не вирішите цю проблему! Батьки повідомили директору, що їхня дитина провела деякий час у виnравній kолонії. Хоча вона прийняла їхні слова на віру, вона наполегливо зажадала вжити заходів. Найцікавішим аспектом було те, що дитина вільно використовувала ці терміни тільки в дитячому садку; вдома він ніколи цього не робив. Згодом ситуація покращилася, і врешті-решт він забув ці “кричучі” слова. Зараз він – чудовий ліkар, і його “бурхливе” минуле більше не впадає у вічі.