Мені було 16 років, коли не ста ло моєї бабусі по батьківській лінії. Так як я її єдина онука, вона вирішила залишити мені свою квартиру. Але у тому віці я не могла самостійно розпоряджатися майном, тому їм розпоряджалися батьки. Вони здали цю квартиру в оренду. Виручені гроші переважно йшли на репетиторів, а надалі на оплату мого навчання. На останньому курсі я вийшла заміж за свого однокурсника.
Жити ми стали у квартирі мого чоловіка, її йому подарували на повноліття батьки. До останнього часу у нас не виникало проблем із фінансами, адже ми обидва працювали, але мені довелося вийти у декрет, коли народився син. Це стало серйозним випробуванням для сімейного бюджету, аджеприбутокмайже вдвічіскоротився.
Тепер чоловік умовляє мене поговорити з батьками, щоби ми забирали орендну плату з квартири, яка за всіма документами мені належить. Проблема в тому, що мої батьки вже є пенсіонерами, ці гроші їм дозволяють нормально жити. Мені якось незручно розпочинати цю розмову. З батьками в мене завжди були нормальні стосунки, не хотілося б їх nсувати, так само не хочу, щоб вони були змушені рахувати копійки.