З Артуром я познайомилася на роботі, куди влаштувалася після університету. Наші стосунки швидко налагодилися і вже за рік ми зіграли весілля. Жити ми стали у моїй двокімнатній квартирі. Наше сімейне життя починалося чудово. За рік я завагітніла і пішла в декрет. Другу дитину ми зачали, коли первістку виповнилося півтора роки. Звісно, дві ваrітності поспіль залишили свій слід на моїй зовнішності. Я погладшала. Несильно, але відчутно. Та й, перебуваючи в основному вдома, я постійно ходила або в піжамі, або в халаті. Що теж не додавало мені привабливості. Артур з дітьми мені не дуже й допомагав. Та я особливо й не наполягала. Сама з усім справлялася.
Але з часом він все пізніше і пізніше повертався з роботи. Став часто їздити у відрядження. Кудись йшов у вихідні. Як з’ясувалося, це було пов’язано з появою в нього nасії. Їх у кафе застукала моя подруга. Коли я запитала про це у чоловіка, той не став відпиратися і пішов до неї. Та ще зви нувативши мене у всьому. Ми розлу чилися, дітям він перераховував мізерні аліменти та їх життям не цікавився взагалі. Лише свекруха дзвонила раз на місяць, цікавилася здоров’ям онуків. Мені дуже важко дався розрив, але завдяки моральній та матеріальній підтримці батьків я змогла стати на ноги. Діти пішли до садка, я вийшла на роботу, але вже в іншу організацію. Привела свою фігуру до колишнього стану. І тут намалювався Артур.
Став підбивати до мене клини. – З дітьми ти можеш спілкуватися, коли захочеш. А для мене ти зра дник. Так що закатай губи назад, – відшила я його. Але, як виявилось, діти йому не потрібні. І він знову зник. Зате почала дзвонити свекруха, вмовляти прийняти мене його назад. Чесно кажучи, я була здивована, з чого це вона так почала дбати про мою родину та онуків. Але потім мене просвітили спільні знайомі. Як виявилося, Артура його пасія виставила геть зі своєї квартири, а мати не хоче пускати його до себе у свою квартиру. Ось і намагається прилаштувати синочка. Спасибі, свекрухо, але ваш синочок мені дарма не потрібний.