Моїй свекрусі – 62 роки. Вона досить активна жінка, і ніколи не сидить на місці. У неї двоє дітей – мій чоловік, та його сестра – 27-річна Ніна. Свого часу свекруха подарувала своїм дітям по однушці, які дісталися їй у спадок. Ніна поки що незаміжня, тому місця в однушці їй цілком вистачає. А ось ми з Русланом давно вже думаємо про розширення. Оскільки плани на купівлю нового житла були вже давно, то в ремонт ми не вкладалися: думали продати цю квартиру, додати гроші і купити дещо більше. Мої батьки схвалили цю ідею. Більше того, вони продали дачу та гараж – і додали нам суми, якої не вистачало. Невдоволеною була лише свекруха, яка постійно бурчала з приводу того, що тепер її син – не єдиний власник квартири. А раптом розлу чення – і доведеться ділитися.
Ми намагалися не звертати на неї жодної уваги. Тим часом у свекрухи виникла мрія – будиночок за містом. З цією метою вона продала свою двійку, купила одну в міста – і маленький будиночок неподалік. Дача стояла в дуже зручному районі, тільки сам будинок був настільки старим, що його легше було знести і побудувати новий – чим все це відновлювати. Але свекруха вирішила по-своєму: треба відремонтувати будиночок, причому зайнятися цим мав мій син. Свекруха мотивувала прохання тим, що будинок так і так нам дістанеться, коли її не ста не. Я відразу сказала чоловікові, що ніяка дача нам не потрібна, і заборонила йому вплутуватися в цю аван тюру. Тоді свекруха звернула до доньки.
Вирішили, що поживуть поки що разом на дачі, а дві міські квартири здаватимуть в оренду, і гроші потім вкладатимуть у ремонт. Якщо чесно, мені було байдуже, що вони там придумали собі, поки одного разу свекруха не привела до нас свою доньку і не сказала, що тепер та житиме з нами: адже у нас дві кімнати, а в її будиночку дуже мало місця. Звичайно, я знову висловилася проти: свекруха з донькою пішли, а мама чоловіка в кінці додала, що не залишить нам після своєї смерті нічого! Чоловік на мене образився, але я впевнена, що вчинила правильно. Сподіваюся, чоловік скоро все усвідомить, і ми знову житимемо мирним і спокійним життям.