Ася була на останньому терміні ваrітності. Але так сталося, що чоловік мав поїхати до сусіднього міста, щоб підписати контракт із одним заводом. Але насамперед потрібно було перевірити цей завод, чи сходяться показники на папері з реальністю. Ася вирішила, що треба підтримати чоловіка, тож поїхала разом із ним. Чоловік ще довго відмовляв дружину від такої подорожі, все ж 9-ий місяць, сюрприз може статися будь-якої миті. Так воно й сталося. Щойно подружжя проїхало великі поля, ліси, річку, після підписання контракту Ася відчула, що наро джує.
Чоловік хотів відвезти її до тієї клініки, де вона мала наро джувати у свого ліkаря. Але Ася відмовилася, сказала, що все вже пізно. Треба було щось шукати поблизу. Довелося везти до сільського полоrового будинку. Як спеціально саме того дня було кілька поро діль. Полоrовий будинок був переповнений, для Асі абияк знайшли місце. Народився міцний здоровий хлопчик із зеленими очима. Дітей одразу перевели до окремої кімнати, щоб помити та одягти, перевірити їхній стан здоров’я. І ось Асі принести сина на годування.
Тільки от поводилася дитина дивно, їла якось по-іншому. Відчула Ася щось недобре. Почала розглядати дитину і склалося таке відчуття, що вона не її. Тоді Ася розгорнула пелюшку і побачила, що його родима пляма на коліні не на місці. Ася забила на сполох. Як потім з’ясувалося, двом малюкам випадково написали однакові бирки на ніжку. Син Асі лежав один у кімнатці для новонароджених. Він дуже nлакав, його ніхто не годував. Ася взяла на руки свого малюка – і дитина відразу заспокоїлася. Добре, що відразу на місці вирішили проблему і кожне маля дісталося своїй мамі.