Мої батьки пішли із життя ще тоді, коли я була підлітком. Я сяк-так закінчила університет, а потім почала жити в квартирі бабусі. Єдине, що рятувало мене від самотності, – це робота в дитячому садку. Дітей я завжди любила, тому робота приносила мені задоволення. Особливо мене бавили ляпи малюків, які я навіть записувала в зошити, а потім розповідала їх батькам – і ми разом сміялися з цього. У нашій групі був хлопчик Діма, якого батьки не змогли забрати одного разу, та попросили зробити це його дядька Васю. Так я й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Після весілля ми переїхали жити у мою квартиру.
З дітьми ми не поспішали: хотіли зібрати грошей і розміняти мою квартиру на приватний будинок, у якому вистачило б місця всім. Нещодавно до нашого міста повернулася моя однокласниця Іванна. Вона вже багато років працювала за кордоном. У неї там був залицяльник, який обіцяв з нею одружитися, але все пішло не за планом. Благо, Іванна змогла знайти роботу на батьківщині та повернутися. У школі ми були дуже дружні, але потім наші шляхи розійшлися. І ось вона стала дуже часто заходити до нас у гості. Васю я до неї не рев нувала, бо знала, що розста вання з коханою людиною було для Іванни важким, і зараз вона ніяк не могла відновитись.
Батьки Васі та Іванни були з одного села, тож я спокійно ставилася до того, що мій чоловік та подруга їздили туди разом. Але згодом я помітила, що вони починають зближуватися. Більше того, були у спілкуванні жарти, які розуміли лише ці двоє. Одного разу подруга повернулася з села, прийшла до мене в гості, дістала знімок УЗД і сказала мені збирати речі та викидатися з цієї квартири. Вона заявила, що ваrітна від мого чоловіка. Я тихо пішла в нашу спальню, і почала збирати речі. Тільки ось не свої, а Василя. Коли чоловік-зра дник повернувся додому і побачив свої речі на порозі, він спочатку глянув на Іванну, яка з гордим виглядом чекала на його рішення. За кілька хвилин Іванна дізналася, що квартира, в якій ми проживали, належала мені, а не Василю. Коханці були змушені їхати до свого рідного села.