Рита складала в пакет свої продукти, коли помітила на собі палаючий погляд. Вона різко обернулася, і її сер це прискорило ритм. Вона одразу впізнала Ігоря. Він був її першим, шкільним коханням. Вона з усмішкою до нього підійшла. -Привіт давно не бачилися! Його очі не відривалися від неї. -Привіт, сто років не бачилися, нам обов’язково треба зустрітись! Він швидко засунув їй у руку візитку.
-Пробач, дружина чекає, поспішаю. Рита повернулася додому, приготувала вечерю для чоловіка та сина. Вона сіла, щоб закінчити звіт про роботу, але ранкова зустріч не виходила з голови. А потім він зателефонував і запросив сходити до ресторану. Там вони згадували минуле та пили. Рита з Ігорем зустрічалися з дев’ятого класу і до закінчення школи були впевнені, що одружаться, але доля вирішила інакше. Ігор із батьками переїхали до Німеччини, і їхній зв’язок обірвався.
Тієї ночі вони провели разом, Ніна не відчувала докорів совісті. Незабаром Ігор запропонував кинути дружину та жити з Ніною. Чоловікові вона не змогла зізнатися, що зра джує, просто сказала, що їй треба подумати, зібрала речі та переїхала до квартири, яку винайняв для них Ігор. Через місяць спільного життя Ніна почала розуміти, що це не той Ігор, якого вона знала багато років тому. Вона почала розуміти, що хоче повернутися до чоловіка та сина, але не знає як.