Два роки тому Ніна вийшла на пенсію. І життя стало нудним. Спробувала знайти підробіток, та тільки довго стояти не може, а іншої не знайшла. Ось і сидить удома. У будинку порядок наведе, обід зварить і сидить, чекає на чоловіка. Півроку так нудьгувала, доки до сусідньої квартири не оселилася родина. Ось їх і взяла під опіку Ніна. Ні про що таке жінка не думала, але Алла, мати сімейства, раз придбавши Ніну у свої “лапи” більше не випускала. То грошей попросить, то продуктів виклянчить. Чоловік Ніни за місяць, дізнавшись про цю справу, заборонив дружині давати сусідці в борr.
Тоді Алла знайшла інший спосіб запрягти Ніну. То попросить пенсіонерку з дітьми посидіти, то допомогти їй вдома чимось. Мовляв, і тобі проведення часу, і мені користь. Вовтузячись з дітлахами Алли, Ніна не помічала, як пролітав день. Ось і запустила Ніна хату. Та й себе також. Наприклад, пішла Ніна до магазину за сушками для чоловіка. Заодно й курку купила. По дорозі назад пенсіонерку перехопила сусідка Алла. Покликала до себе додому. Курка миттю опинилась у неї в духовці. Поїли і взялися за сушки. Але ж не могла Ніна відібрати у дітей радість. Ніна повернулася додому. Чоловік побачив, що курки немає.
– Я тільки за те, щоб ти більше часу спілкувалася з подругами та сусідами, а не сиділа одна вдома! – ла яв її чоловік. – Але всьому є межа. Щодня приносить із собою якусь напасть. Квартира не прибрана, себе ти теж запустила! Припиняй це, чуєш, припиняй! Твоя Алла тебе просто використовує. А ти ведешся на її солодкі промови, як якесь дівчисько! Ніна повністю усвідомлювала свою прови ну. Але вдіяти нічого не могла. Рішення прийшло несподівано. Хазяї квартири, куди вселилася родина Алли, вирішили продати її. І сусідам довелося переїхати на інший кінець міста. А Ніна знову почала нудьгувати. Потім на пенсію вийшов чоловік. Тепер нудьгують удвох…