Коли моєму єдиному синові Сергію виповнилося 29 років, я вже втратила надію на те, що він колись знайде собі дружину. Але одного разу я помітила в його поведінці якісь дивні нотки. А незабаром виявилося, що він має дівчину, і він вирішив мене з нею познайомити. Сергій запросив мене до кав’ярні. Поруч із ним сиділа дівчина – дуже гарна та витончена. Звали її Златою. Спершу Злата мені дуже сподобалася, тому я не була проти того, щоб після весілля молоді переїхали до мене. Але минуло кілька місяців, і невістка поводилася в моєму будинку як повноцінна господиня. Її спочатку не влаштовували ті сніданки, які я все життя готувала синові.
Чи бачите, їм необхідна вівсянка з бананами, ківі та сухофруктами. Далі вона заявила, що в будинку необхідне вологе прибирання, щоранку. А потім я мала змінити свою зачіску і оновити гардероб. З одного боку, я дуже хотіла порозумітися з невісткою, щоб у молодих не було конфліктів через мене. Але, з іншого боку, чому я мала відчувати себе ущемленою у своєму ж будинку? Зараз я не можу розміркувати варіант, за якого я поставлю синові ультиматум: з’їжджайте і живіть, де хочете, там і командуйте. Адже мені вже не мало років, і у великій квартирі мені звичайно буде дуже нудно і самотньо.
Можливо, варто поговорити з невісткою та спробувати поставити її на місце. Адже, зрештою, це моя квартира, моя зачіска і мій гардероб, отже, їй не варто пхати носа туди, куди не просять. Якось до нас у гості прийшла мама невістки. Так невістка, не соромлячись присутності своєї мами, відверто командувала мною. А сватя спокійно на все це дивилася і не вимовила жодного слова. Може, в їхній родині так заведено? Але мені байдуже, як вони звикли жити. Сьогодні ж поговорю з сином, щоб він приборкав свою дружину. Якщо в нього нічого не вийде – вилетять звідси за мить.