Ми з Максимом зустрічалися ще зі школи. Я була впевнена, що він моя доля та найкращий чоловік у моєму житті. Ми підходили один до одного ідеально. Після закінчення школи ми навіть вступили до того самого університету, щоб не розлу чатися. Тільки кімнат у гуртожитку не було, довелося знайти підробіток та винаймати квартиру. Втім, ми були раді такому повороту, адже це чудова нагода, щоб перевірити стосунки в побуті. У нас і тут все чудово склалося.
Ми одразу розділили обов’язки, жили мирно, не сперечалися. Я відчувала, що незабаром коханий зробить мені пропозицію. Але всі плани накрилися мідним тазом, коли нас відвідав співробітник війсьkkомату. Коханого відправили слу жити до ар мії. Максим не вірив, що я його дочекаюся. А я мала намір зберігати вірність і чекати коханого. Протягом року я дуже переживала, тому багато їла, набрала зайві кілограми. У результаті той довгоочікуваний день, коли чоловік повинен бути повернути додому, нарешті настав.
Я підготувалася заздалегідь, надула кульки, прикрасила будинок, приготувала багато смакот. Але коли Максим на вокзалі мене побачив, завмер, а потім почав кричати на мене. – На що ти перетворилася?! Куди зникла моя мініатюрна дівчина? Він навіть не намагався приховати свою оrиду та воро жість. Зрештою він навіть не поїхав до нас додому, поїхав зі своїми друзями. Наступного дня зателефонував мені і повідомив, що ми розлу чаємося.