Роман починався дуже багатообіцяюче. Обом уже за 30, обидва мріяли про сімейний затишок та щастя. Сергій був довгий час неодруженим, життя одинаки його довгий час цілком влаштовувало, але він відчував час від часу, що в будинку не вистачає жіночої руки. Коли він зустрів Марію, вирішив, що це саме та, що йому потрібна. Вони швидко вирішили з’їхатися. Марія намагалася бути гарною господинею, балувала чоловіка смакотами всякими. Але в процесі спільного життя багато Сергія стало не влаштовувати, все частіше він приходив додому дратівливий.
Він звик жити один, багато чого в поведінці жінки викликало лише роздратування. Якось вони дуже сва рилися. Він повернувся з роботи, тим часом Марія на кухні закривала лечо. На столі було розкладено багато різних мисок, приправ, посуду. Йому здалося, що це дикий бардаk, і він почав висловлювати з цього приводу невдоволення. – Ну так це все потрібно, а потім я заберуся! – відповіла жінка. – Ага, заберешся, знаю я тебе, після твойого переїзду мій дім перетворився на бардаk! – продовжив бурчати чоловік.
Тут і Марію прорвало, вона висловила все, що думала про його поведінку. Він останнім часом у принципі часто був дратівливий і чіплявся до неї з приводу. Вони дуже сва рилися, були і криkи, і взаємні обра зи. За підсумками Марія просто зібрала свої речі та поїхала. Десь через тиждень вона повернулася, щоб забрати залишки речей, чоловік умовляв її залишитися, жінка не стала йому вірити. Коли вона виїжджала з залишками речей, в очах її стояли сльо зи, але у подумки вона засу дила, що все ще буде добре.