На початку літа у нас у кабінеті з колегою зламався кондиціонер. Нам взагалі його з іншого відділу принесли, бо до того відділу нові поставили. А нам, так би мовити, старе підігнали. Але, що є, і на тому дякуємо. Літо йшло, ставало все спекотніше та спекотніше. Вже було неможливо нормально працювати. Ми почали писати начальству, щоб полагодили кондиціонер. Нам постійно приходила одна й та сама відповідь, мовляв зараз немає можливості щось зробити. Тоді ми з напарницею вирішили зі своєї оселі принести свої вентилятори.
Стали включати, але користі мало. Бо вентилятор тільки розганяв по кабінету гаряче повітря. А поки вони крутяться, то вже з іншого боку нестерпно спекотно стає. Ми вже не витримали і вирішили викликати майстра з кондиціонерів. Він нам швиденько за годинку все полагодив. Ми з напарницею почали насолоджуватися прохолодою. Хоч і віддали за це свої гроші, зате на благо собі і це тішило. Але недовго, бо за кілька днів до нас прийшла помічниця начальника. -Так у вас кондиціонер нормально працює, що ви всі ходили та нили постійно?
-Він працює, тому що ми самі за свої гроші полагодили. Помічниця як дізналася, так одразу стала червоною. Вона вибігла. Наступного дня нашого кондиціонера не було у кабінеті. Ми пішли розбиратись. Виявилось, що наш кондиціонер віддали до іншого відділу, саме туди, де сидить помічниця начальника. А нас ще посварили, що ми викликали не ліцензованого фахівця, він взагалі міг усе зламати, ми наразили на кондиціонер ризик. Якусь маячню нам наплели, сказали, щоб ми знову тягли з дому свої вентилятори. Але я більше такого приниження терпіти не збираюся, тож з понеділка хочу звільнитися з цього гадюшника.