Я працюю на залізниці вже понад 10 років, але остання історія мене здивувала. На пероні стояла жінка 35-40 років. Відразу було видно, що вона старанно стежить за собою та намагається приховати свій вік. Жінка виглядала дуже доглянуто, сама була красунею. У неї було довге світле волосся, яке так красиво виглядало на тлі її червоної сукні. Я вирішив підійти до неї, бо поїзд уже пройшов, а вона збентежена стояла і на щось чекала. Виявилося, що вона чекала на поїзд із сусіднього міста. На ньому мав приїхати чоловік, з яким вона познайомилася інтернетом.
-Ми листувалися 4 місяці, і я зрозуміла, що він справді моя доля. Ми так добре розуміємо один одного, не терпиться вже його побачити. І тут підійшов потяг. З нього вийшов хлопець років 20 максимум. Він був трохи неохайним, було видно, що він приїхав ні на що особливо не сподіваючись з однією трояндочкою в руках. Дивна парочка пішла з перону. Я все думав про них. Як доросла і вродлива жінка могла вибрати, та ще й закохатися в такого студента хлопця, який навіть не в змозі їй гідний букет троянд подарувати. Через годину жінка у червоній сукні повернулася, але без троянди.
Вона була засмучена. Я вирішив, що краще спитати, що ж сталося. -Сталося розчарування … я взагалі не розуміла і половини того, що він говорив. Про якісь видосики розповідав, свої дурні жарти говорив. Мені стало так не по собі. Я відчувала себе старою тіткою біля нього, або ще гіршою-мамою. Жінка виїхала на метро. А я все одно залишився у роздумах. Невже вона за листування цього не зрозуміла, що хлопчик не її рівень. А може, його дурні фрази у себе в голові по-іншому трактувала. Принаймні було шкода жінку, адже вона так хвилювалася і чекала. Зате вона зрозуміла, що варта кращого.