Дружина пішла від мене, коли доньці виповнилося 3 роки. Ксюша практично не пам’ятає свою маму, але я зробив все, щоб дитина не відчувала себе покинутою або самотньою. Дочка росла в повному коханні та турботі, я намагався бути для неї і мамою і татом одночасно. Сам я був на той момент начальником відділу і поєднувати роботу з вихованням дитини було дуже складно. Мені допомагали батьки, іноді навіть дружини моїх друзів. Коли Ксюша стала трохи старшою, то в мене з’явилася можливість стати керівником компанії, дочка мною пишалася. А я намагався подавати їй гідний приклад. І ось настав момент, коли Ксюша мала вступати до університету.
Вона обрала рекламу, успішно склала іспити. Але під час навчання я став розуміти, що доньці це не дуже цікаво. Ксюша ходила на заняття лише тому, що треба. Вона не хотіла засмучувати мене, адже я завжди повторював дочці, що дуже важливо мати професію та добру освіту. Я не хотів, щоб вона в майбутньому залежала від чоловіка чи ще когось, я думав, що вона поділяє мої погляди. Але під Новий рік дізнався, що Ксюша покинула навчання. Ми тоді дуже посва рилися. Я сказав, що дуже розчарований, що чекав від своєї єдиної та улюбленої доньки набагато більшого, і вона не виправдала моїх очікувань. Ми не розмовляли тиждень, але в день 31 грудня Ксюша зателефонувала мені і сказала приїхати на певну адресу.
Донька чекала мене біля входу до якогось офісу. Ми пройшли всередину, всі співробітники віталися з моєю дочкою на ім’я та по батькові. Я до кінця не розумів, що відбувається. А потім з’ясувалося, що Ксюша весь час займалася створенням своєї творчої студії, вона взяла кредит у таємниці від мене і викупила будинок. Наразі студія приносить свій стабільний дохід, у неї виходить погашати свої борrи. До цього Ксюша йшла дуже довго, але боялася мені говорити, бо я міг не підтримати чи заборонити. Але я був такий гордий, що моя дочка змогла сама в такому юному віці реалізувати свої мрії без будь-якої допомоги. Це стало для мене найкращим подарунком на Новий рік.