Розлу чення в мій перший шлюб прийшло несподівано. Ще пару місяців до події я б і не повірила, що через деякий час мій чоловік сам буде силою мене виселяти з мого ж будинку, який ми купували, з надіями на те, що жити ми там будемо з дітьми… А ми і місяця разом не протрималися! А все почалося несподівано, з того, що моя сестра попросила прийняти її в моєму будинку, адже вона з села переїжджала в місто, і поки вона повинна була працювати і збирати на свій будинок, попросилася жити у нас.
До слова, сестра працювала в кафе, так що на будинок їй накопичувати довелося б дуже довго, це я розуміла, але все ж, вона була моєю сестрою, так що я не бачила в цьому нічого такого. Сестра добре подружилася з моїм чоловіком, з яким ми на той момент були одружені менше півроку. Я за них була тільки рада, все ж вони були мені рідними людьми, і їх дружба і хороші відносини мене лише радували. В один день чоловік покликав мене на серйозну розмову.
Я не очікувала нічого поrаного, але виявилося, що за моєю спиною моя сестра зблизилася з чоловіком набагато більше ніж звичайні друзі, і тепер мій чоловік хотів мене виселити, адже тепер вони з моєю сестрою збиралися жити разом. Я в цей момент про вже колишнього чоловіка зовсім не думала. Я, збираючи речі, дивилася в очі сестрі, щоб побачити там хоч крапельку жалю, але його там не було. За це мені найбільше nрикро.