В один період моя дочка постійно приходила додому і скаржилася на одного хлопця, Дмитра, який чіплявся до всіх і всіх обра жав, в тому числі і мою дочку. Ми з дружиною вирішили дати дітям самим розібратися в даній ситуації, але це було помилкою, адже цей Діма перейшов на рукоприкладство: міг спокійно штовхнути або вдарити мою малявку. Щоб ви розуміли: цей Діма важить рази в 2 більше моєї Аніти, він більший за неї і, природно, сильніше. Тоді я між слів сказав дружині, що треба б дочку парі прийомів навчити, але дружина мені це заборонила, сказала, що вона поговорить з вчителем і батьками того хлопця. Батьки на зв’язок з нами не вийшли, а вчителька порадила Аніті просто не виходити з класу.
На цьому, вони думали, проблема вирішилася, але як би не так! Тобто моя дочка повинна була сидіти на всіх перервах в класі, щоб до неї не пристав шкільний хуліrан? Такого бути не могло! Я все ж в таємниці від дружини тренував свою дівчинку під час канікул. Аніта сильна дівчинка-вона займається художньою гімнастикою, так що їй потрібно було просто відпрацювати техніку одного прийому, від якого завжди йде kров з носа. Ось, настав день Х. Діма підійшов до Аніти, штовхнув її, а моя повернулася до нього і як стукнула по носі, у того червоні струмочки з носа пішли.
Далі по класиці: батьки Дмитра разом з його класним керівником покликали мою дочку до себе, почали її вичитувати за такий вчинок. Аніта пояснювала, що це Діма першим почав, але їм було плювати на слова маленької дівчинки. Це вже насправді не мало значення, адже додому дочка повернулася задоволена, а цей при дурок більше нікого не обра жав. Сидів собі на всіх перервах в телефоні, нікого не чіпав. Я знаю, що знайдуться люди, які будуть засу джувати мої вчинки, але є випадки, коли по-іншому просто неможливо. Діма був одним з таких випадків.