Ще до весілля Юра частенько нагадував своїй дівчині, Риті, що його мати – вибаглива жінка, при якій припуститися помилки рівно тому, що просто закопати себе, адже навіть рідний син втомлювався від життя з нею під одним дахом. За словами Юри, мати чіплялася до всіх його дій, критикувала будь-яку його поведінку, і навіть коли він нічого не робив, та все одно знаходила, до чого б причипитися.
Риті на все це було начхати, навіть якщо свекруха була така нестерпна, дівчина хотіла вийти заміж за Юру. Пара успішно узаконила свої стосунки, і переїхала зі своїми речами в будинок матері, і з самого першого дня почалося справжнісіньке пе kло, яке весь час випробувало терпіння Рити, від якого залежала вся подальша доля їхнього шлюбу. Свекруха чіплялася до кожного кроку дівчини, не давала їй хоча б на хвилинку полежати на дивані, весь час знаходила їй роботу, а поки Рита мила посуд, забиралася в будинку, готувала вечерю, свекруха з боку говорила, мовляв, яка вона ще зовсім ” зелена”, і скільки їй потрібно рости, щоб стати такою майстерною домогосподаркою, якою була свекруха, за її словами. Одного дня Рита знайшла на горищі купу речей, які з’їла моль.
Речі ці вона, звісно, викинула, а що їй ще залишалося робити? Ось тільки для свекрухи це стало приводом для жа. хливої сварки. Чи бачите, ці самі речі були їй дуже дорогі, і своїм вчинком Рита показала свою неповагу до свекрухи. Риті довелося закритися у своїй кімнаті, щоб хоча б попlакати у спокої. Все ж таки до покупки квартири молодята вистояли, що означало, що їхній шлюб – міцний.