Я працюю в колективі з чотирнадцяти осіб. З них тільки начальник чоловік. І ще десять матусь. Ну і нас троє бездітних. Так от, користуючись тим, що начальник у нас м’яка людина, ці матусі крутять їм як хочуть. Ну, про те, що таке жіночий колектив, особливо поширюватися не буду. Скажу тільки, що серпентарій дуже точне визначення. Я туди влаштувалася працювати два роки тому. У перший рік мене прокотили з літньою відпусткою, але я не стала наполягати, так як працюю перший рік. У відпустку пішла тоді, коли начальство призначило.
Тобто в жовтні. Повернулася з відпустки, попрацювала кілька місяців. І тут почався масовий похід матусь до начальства в кабінет. У їх діточок новорічні свята і вони відпрошувалися з роботи. Останню декаду грудня колектив лихо манило. Доводилося виконувати роботу то за одну матусю, то за іншу. Взимку матусі стали брати ліkарняні, щоб доглядати за зах врілими дітьми. Знову нам доводилося тягнути на собі всю роботу. Літо. Пора відпусток. Природно матусі забронювали собі червень-липень. Комусь діточок на дачу відвезти, комусь на море. Я в заяві на відпустку зазначила останні два тижні серпня.
Мене і начальник, і колеги запевнили, що в цей час я спокійно можу поїхати на море відпочивати. Та ще й оксамитовий сезон. І ось на календарі дванадцяте серпня, а мене викликає начальник, і вимагає, щоб я переписала заяву про відпустку на листопад місяць. Чому? Виявляється, матусі попросилися у відпустку за свій рахунок, щоб підготувати дітей до школи. Вони що, за зошитами в Китай зібралися летіти?! У них три пари вихідних днів. Цілком можуть укластися з покупками. Начальник почав на мене тиснути, закликати до солідарності між жінками, говорити, що я сама майбутня мати… Але вмовити не зміг. Навпаки. Я взагалі заявила: – Своєю відпусткою жертвувати заради цих клуш не буду. Більш того, повернуся з моря і одразу ж напишу заяву про зві льнення. Дістали вони мене вже!