Ми з дружиною прийшли допомагати матері, і моя сестра, до речі, теж. Але вже шостій годині вечора вона сиділа на своєму місці, думаючи, що все буде робити моя дружина. Таке наха бство Я не витримав

Мама моя вже стара, живе на дачі. Там вона тримає велике господарство. Через проблеми зі здоров’ям їй потрібна допомога. Олена і я живемо в місті, який знаходиться за півгодини їзди від міста, а мій брат живе в столиці, яка досить далеко. У мене так само є сестра, яка вийшла заміж в тому ж селі, де і живе мама. Тому так склалося, що ми з сестрою основні мамині помічники. У мене є чудова дружина Оксана, Оксана ніколи не відмовляла моїй мамі в допомозі. У них, до речі, відмінні відносини. І ось у нас з дружиною була відпустка, і ми вважали за краще витратити його на допомогу мамі. Якраз в саду достигли яблука.

Ми приїхали і відразу взялися за роботу, сестра прийшла тільки вдень і всілася пити каву з мамою. Я кілька разів запрошував її приєднатися до нас, але вона говорила: – Ромо, я пізніше прийду, не бачиш, що з мамою розмовляю? Було вже шість вечора, а Олена навіть не зрушила з місця. Ми зібрали всі яблука з великих дерев і втомилися. – Залиш решту, нехай далі Олена сама справляється. Ми увійшли в будинок. Олена сиділа на тому ж місці і розповідала мамі якусь нісенітницю. – Ален, ми решту дерев тобі залишили, – попередив я.

– В сенсі? Твоя дружина не могла і з них зібрати? – Не зрозумів. А чому Оксана повинна працювати, а ти ні? – Ну так, я дочка мами, а вона тут гостя, нехай працює! Мама сплеснула руками: – Альона, ну що ти таке кажеш! Я не на жарт розлю тився: – Моя дружина для тебе не служниця. Вона взагалі не зобов’язана тут горбатитися. Могла б і повагу проявити. Але раз ти так себе ведеш, то тепер Оксана взагалі тут працювати не буде. Я забороняю. Я свою частину зроблю, а інша половина на тобі. Олену таке не влаштовувало, і вона спробувала звести все жартома, але я залишився на своєму. Нікому не дозволю ображати дружину.

Leave a Comment