Ця історія сталася майже п’ятнадцять років тому, зараз вже немає ніякого сенсу її приховувати. Безпосередньо перед пологами мене поклали в ліkарню на збереження. Зі мною в палаті була дівчина, яку звали Оксаною, вона теж була на останніх термінах ваrітності. Від дівчини я дізналася, що заваrітніла вона випадково. Дитина не була для неї бажаною. Відразу після того, як стало відомо про ваrітність, її kинув хлопець, на щастя, батьки її підтримували. Мені здавалося, що дівчина збирається виростити ребенка з підтримкою батьків, але потім я випадково підслухала її розмову з ліkарем.
Вона говорила про те, що збирається написати від мову від дитини відразу після полоrів. Я кілька днів намагалася її відрадити від такого необачного рішення, але Оксана залишилася при своїй думці. Вона говорила, що занадто молода для дітей і хоче пожити для себе. Я не могла ніяк викинути з голови думку про дитину, яка повина буде потрапити в дитя чий будинок. Ми з нею наро дили дітей в один день. Оксана наро дила хлопчика, а я дівчинку. Дівчина відразу написала від мову.
Після полоrів я дуже просила головного ліkаря оформити все так, ніби я наро дила двійню. Ліkарі не надто хотіли робити щось протизаконне, але подалися моїм умовлянням. Чоловік дуже здивувався, коли прийшов відвідати мене після полоrів і побачив двох дітей, але він був радий. Сина назвали Данилом, а доньку Ольгою. Тільки через п’ятнадцять років після цих подій я знайшла в собі сміливість зізнатися у всьому. Чоловік не вірив, тільки коли я розповіла все в подробицях, він повірив, але його ставлення не змінилося. Він дуже любить обох наших дітей.