Я Оля, мені 39 років. Живу я в далекому селі. Чоловіка не ста ло, коли синові, Валері, було всього 10 років. Я стала матір’ю-одиначкою, але намагалася робити все можливе, щоб син не відчував відсутність другого з батьків. Але тоді я ще не знала, до чого все це може призвести. Валера закінчив 9 класів, і поїхав вчитися в технікум. Приїжджав до мене тільки на вихідні. Вчився добре, але от в особистому житті у нього не було успіхів. Одного разу, сонячним серпневим ранком, мені здалося, що я ще не прокинулась: переді мною стояв син – з грудною дитиною на руках.
-Мама, це Катя. -У сенсі, Катя? Звідки ти взяв цю дитину? -Це моя дочка. Я не міг віддати її в дитбу динок. Виявилося, що все це відбувалося наяву. Мій син стояв переді мною, і з любов’ю притискав до грудей свою дитину. -Тоді розповідай, що сталося. Виявилося, рік тому йому сподобалася дівчина з паралельної групи. Вона здавалася йому унікальною: не користувалася косметикою, не ходила по дискотеках. Вони зустрічалися, але через кілька місяців її почуття до мого сина охололи. А потім вони дізналися, що чекають дитину. Валера нікому про це не розповідав, тільки чекав, коли дівчині виповнилося 18, щоб одружитися на ній. Але трапилося нещастя: дівчина поме рла під час полоrів.
Після ліkарі повідомили, що у поро діллі були nроблеми з сер цем, і наро джувати їй було протипоказано. Дитину хотіли віддати в дитбу динок, оскільки офіційно у неї не залишилося батьків. На щастя, завідувачка полоrового будинку виявилася хорошою людиною, і зуміла підробити документи так, що мій Валера був зареєстрований в якості батька. Я довго не могла прийти в себе, але мій син дійсно виявився порядною людиною. Віддав дитину мені на час, перевівся на заочне, влаштувався на роботу, став заробляти великі гроші, і більшу частину відправляв нам. Зараз ми вже не уявляємо життя без нашої красуні, яка день за днем радує нас своїми успіхами.