Нещодавно дочка знову привезла до мене онуків і попросила доглянути за ними, поки вона буде на масажі. – Ми з Артемом знову посварилися, і мені їх ні з ким залишити, ти ж посидиш з ними? Тобі все одно нічого робити, — сказала дочка, вже збираючись вийти. Мій зять, Артем – відмінний чоловік. Коли вони з Марусею тільки одружилися, я запропонувала їм пожити у мене, адже місця у мене було багато, але Маруся тоді сказала, що Тема проти.
Вони вирішили спочатку знімати квартиру і паралельно збирати на власне житло. Коли дочка заваrітніла, я вирішила допомагати дітям фінансово, щоб мій онук не народився в чужій квартирі. Тоді зять одного разу подзвонив і запросив мене на серйозну розмову. Він сказав, що заїде за мною через дві години. Сидячи в кафе, зять попросив, щоб я не втручалася, адже його з Марусею сім’я – «окрема держава», і у них свої статути свої правила.
Знаєте, я тоді ще сильніше поважала зятя, адже він повівся, як справжній чоловік, як глава сім’ї. Він ясно дав зрозуміти, що йому не подобається присутність третіх осіб в їх сімейних справах. Через це ми іноді сва рилися, коли Маруся залишала у мене дітей заради своїх гулянок або процедур в салонах краси. – Ні, донечко, розберися як-небудь сама, – сказала я, зупинивши дочку прямо перед виходом. Вона обра зилася, але я впевнена, що вчинила правильно.