Катя з Володимиром давно одружена. Спочатку в них була любов, романтика, квіти, визнання і таке інше. Коли почалося сімейне життя, побут потихеньку поглинув усю пристрасть та ніжні почуття. У сім’ї народилося двоє синів. Старшому цього року виповнилося тринадцять, а молодшому лише п’ять. Наближався день народження Володимира. Катя готувалася до свята. Вона приготувала багато різних, смачних страв, адже до них у гості мало прийти багато людей. Чоловік запросив колег з роботи, родичів та друзів. Розглядаючи святковий стіл, Катя зітхала. Як вона все це потім прибиратиме? Так багато посуду доведеться мити! Чоловік у домашніх справах їй ніколи не допомагав.
На день народження було запрошено і старого, армійського друга чоловіка. Сергія Катя бачила вперше. Чоловік протягом усього їхнього шлюбу підтримував зв’язок із приятелем, але той жив у сусідньому місті, і вони рідко бачилися. Весь вечір Сергій розхвалювал кулінарні таланти жінки та обсипав її компліментами. Жінці було дуже приємно. А надвечір він сказав, що забув привезти дещо для Володимира. Тут Катя згадала, що збирається поїхати до сестри до сусіднього міста за місяць і запропонувала забрати посилку. Чоловік зустрів її на вокзалі з букетом квітів.
Катя здивувалася. Сергій запропонував їй відвідати його улюблений ресторан. Катя подумала і вирішила, що немає нічого жахливого у тому, щоб трохи відпочити у приємній компанії. До того ж Сергій давній друг чоловіка, між ними точно нічого не може бути. Але весь вечір чоловік до неї активно підкочував. Була спокуса піддатися на його залицяння, але для жінки була неприпустима зра да. Просто вона справді скучила за чоловічою увагою. Своїми принципами Катерина не змінила, але поверталася додому в сум’ятті. Чи взагалі має сенс жити з мужиком, який до тебе байдужий?