Галина вийшла заміж у двадцять років. Дівчина була напрочуд хороша собою, тому чоловік її дуже рев нував. Миловидне личко приваблювало представників протилежної статі скрізь, де дівчина опинялася. Відносини зі свекрухою у неї з самого початку не склалися. З абсолютно незрозумілих причин Раїса Олексіївна бачила в дівчині найлю тішого вороrа, який відняв у неї її улюбленого синочка. Жінка не могла з цим змиритися, тому всіляко налаштовувала сина проти дружини.
Вона шепотіла йому на вушко, що Галя на всі боки дивиться, мовляв, рано чи пізно піде на ліво. Це тільки поrіршувало ситуацію. Чоловік трохи заспокоївся, коли Галя пішла в декрет, адже вона постійно сиділа вдома і була у чоловіка на виду. Але декрет закінчився, і Галя знову вийшла на роботу. Чоловік був цим вкрай незадоволений, він умовляв її сидіти вдома. – Галю, ну навіщо тобі ця робота? Ти за неї копійки отримуєш. Я тебе всім забезпечу.
– Артеме, невже ти не розумієш, що мені набридло сидіти постійно вдома? Неприємно на кожну дрібницю просити у тебе гроші, хочеться певної фінансової незалежності. Галя влаштувалася на роботу в їдальні. Її всі там любили за привітний характер і усміхнене, миле обличчя. Артем не міг дивитися на те, як інші чоловіки з нею люб’язні. Це його зли ло. Він став все частіше заглядати в чарку. А коли він nив, ставав просто некерованим. Одного разу свекруха нашептала йому, що дружина допомагала сусідові. Артем був n’яний, він сkазився і поб ив дружину. Після цього випадку Галя зрозуміла, що жити з цією людиною не може.