Чоловік Олени згодом став поводитися якось відстороненим від сім’ї, що було дуже дивно для Олени, адже вона завжди знала свого чоловіка як дуже сімейну людину, яка могла навіть з роботи раніше прийти, щоб провести більше часу з сім’єю. За його словами, терміни підтискали, начальство вимагало від нього все більшого, а він у них не мав хорошого рахунку, так що краще було затриматися трохи після роботи, ніж залишати все і накопичувати.
Але це позначилося навіть на їхніх дітях, вони почали скаржитися, мовляв, татові зовсім начхати на них, а вони тільки для нього і так намагалися хороші оцінки отримувати, щоб прийти додому і порадувати його цим, що в нього такі розумні дітки ростуть. Подруги Олени в один голос говорили, що чоловік їй зра джує, але вона не могла в це повірити, адже вони разом жили разом майже десять років, стільки всього пережили за цей час, і пройшли через багато труднощів разом, він просто не був здатний на таке.
зрадництво. І ось одного разу Олена, подолавши всі страхи розлуки та самотності, прямо запитала, що з чоловіком діється. Виявилося, подружки Олени мали рацію… Чоловік бідний все ж таки знайшов собі нову жінку, яка вже була ваrітна, і він збирався переїхати жити з нею, але синів він все ж таки збирався відвідувати іноді, і аліменти пообіцяв платити навіть більше встановленого за законом. Ох… не аліменти потрібні були Олені від чоловіка, а кохання…