Є такі люди, які не просто можуть поранити, та ще й сіль на рану потім сипати. Таких навіть людьми називати не хочеться. Адже саме такою виявилася моя колишня невістка. Ще за знайомства вона справила враження дуже вихованої та господарської дівчини, що дуже рідкісна риса для нашої молоді. Невістка була добра по відношенню до всіх нас, я навіть кілька разів її донькою назвала, про що зараз шкодую.
І ось одного разу, не з того, не з цього, вона повідомила моєму сину, що ваrітна від іншого чоловіка, і зажадала звільнити квартиру, адже будуть вони жити там, в квартирі, яка за законом належить моєму синові. Мій бідний хлопчик був у горі, але він вирішив, що раз вона вагітна, квартира їм буде потрібніша, от і віддав їм квартиру. Ну чи не золота людина?! Адже син її, цю гадюку, щиро любив. Ця тварюка не просто не сказала «дякую», за безкоштовну квартиру, так вона ще вирішила пограти на наших почуттях.
Колишня невістка продала будинок, який, нагадаю, навіть не належав їй (вона і про це заздалегідь подбала, щоб проблем при продажі не виникло), і за гроші купила квартиру в новобудові, поряд із нашим будинком. Ось тепер ходить задоволена, з пузом величезним, ненароком про себе нагадує. Адже я вже зрозуміла, який тип цей її новий чоловік. Зараз пару дітей заведе, а як вона трохи постаріє для нього відразу поміняє її на нову, молоденьку, і дітей разом із нею викине з їхньої новобудови.