Кожен раз, коли Мілана відкривала розмову про дитину, Діма перечив їй, мовляв, не час, ще багато треба попрацювати. Поки одного разу…

З Дмитром Мілана була одружена три роки, але в загальній сумі вони були знайомі сім років. Познайомилися завдяки спільним знайомим. Зустрічалися довгий час, а потім з’їхалися і розписалися. Мілана завжди мріяла про велику сім’ю, стала натякати чоловікові, що пора задуматися про дітей. Але у Діми завжди були виправдання і причини, щоб це відкладати. Він ніби й не був категорично проти, але вважав, що поки рано. Мовляв, кредит за машину поки не виплачений, та й слід трохи на роботі просунутися, зарплату збільшити. Все б нічого, але вже наближався тридцятник.

Міла з чоловіком не сперечалася, не хотіла провокувати конфлікти, терпляче чекала, коли він буде готовий. Все змінив один випадок. У Мілана була сестра, яка жила на іншому кінці країни. Чоловік у неї був військовий, вони дуже часто переїжджали, а потім і зовсім на далеку північ переїхали. У Міли не було можливості часто відвідувати сестру. В останній раз вона бачила її п’ять років тому. Але вона знала, що недавно, через нещасний випадок на службі сестра втратила чоловіка і дуже важко перенесла це. Вона сильно захворіла і потребувала допомоги.

Міла попередила чоловіка і поїхала до сестри, але встигла тільки в останній момент. Останніми словами сестри було прохання подбати про її доньку. Племінниці Олі було тільки десять років. Міла і не думала кидати дівчинку, відразу оформила опікунство. Чоловікові так і не змогла розповісти все, бо він постійно був зайнятий, та й не телефонна це розмова. Повернулася вона назад з дівчинкою. Чоловік відразу висловив невдоволення з цього приводу. А коли дізнався, що Міла її удочерила, то поставив ультиматум: або я, або дівчинка. Міла вибрала племінницю. Вони розлучилися. Через два роки Міла повторно вийшла заміж і народила сина.

Leave a Comment