Ми з чоловіком вже три роки, як знаходимося в офіційних відносинах. Познайомилися на роботі, і між нами зав’язався службовий роман. Після весілля більше року жили в орендованій квартирі, але зрозуміли, що витрачаємо гроші даремно, адже можна придбати свою квартиру. Зарплати би не вистачило, щоб платити за іпотеку, і за орендовану квартиру, так що чоловік запропонував якийсь час пожити у його батьків, накопичити на початковий внесок і через рік переїхати в свою квартиру. Я погодилася, але потім сто разів пошкодувала про це.
Ще до переїзду у нас зі свекрухою були нормальні стосунки: вона не втручалася в наші особисті справи, добре до мене ставилася, так що я думала, що і в її квартирі нам вдасться зберегти теплі стосунки. Але… Мені так набридли постійні претензії і правила свекрухи. Для початку вони нам виділила одну з кімнат у трикімнатній квартирі, мовляв, робіть, що хочете. Але там в шафі лежать речі свекрухи. Коли я попросила її забрати свій одяг, почалося: “а де мені складати свої речі, ось вам дві полиці вистачить”.
Крім того, наперед у нас був договір, що я сама готую для свого чоловіка і себе, і продукти теж повинні бути роздільні. Перший час вона слідувала цим правилам, а потім почалося: «Навіщо купила сосиски, це ж шкідливо…. Не треба варити ніякий суп, я тут картоплі посмажила». Але я не люблю те, що вона готує, і сиджу голодною. Потім починаються закиди, що я їй не допомагаю по дому, хоча вона сама так вирішила. Але як мені бути? Я поговорила з чоловіком на цю тему, запропонувала переїхати, але його влаштовує життя з коханою матусею.