Андрій і Катя створили сім’ю два роки тому. Хоча, яка там сім’я – сусіди по комуналці. Але колись він присвячував їй вірші… Ні, вони не розлу чилися. І не змушені жити удвох, в однокімнатній квартирі через невирішене житлове питання. І сплять в одному ліжку. Тільки Катя спить вночі, а Андрій днем. Все із-за того, що вона менеджер в офісі і працює вдень. А він нічний менеджер на складі. Постійно. Надто поступливий. Не може стукнути кулаком по столу і вимагати позмінної роботи. А начальство цим користується.
Ось і виходить, що чоловік з дружиною зустрічаються один з одним або вранці і вечорами в будні дні, або на вихідні. Але і по вихідних у Андрія не той стан. Організм, який звик спати вдень, вимагає свого. Тому чоловік і “повзає як сонна муха” по квартирі по суботах та неділях. Катя не може нікуди його витягнути. Андрієві тільки і хочеться по вихідним повалятися на дивані, з планшетом. Планували спільний відпустку, але й зараз все пішло не так. Чоловіка не відпустили з роботи. Катя махнула на нього рукою і поїхала на море одна. І тут Андрій пише їй лист. Не на е-мейл, а самий звичайнісінький. На папері. Пише про свою любов, про те, як йому соромно перед нею і просить вибачення. Катя, отримавши листа, спершу не могла в це повірити.
Потім прочитала і розnлакалася. Дуже це був дуже відвертий лист, сповнений почуттів. І… відповідає йому таким же способом. Вони листувалися два тижні. Почуття спалахнули з новою силою. – Чому ми до цього раніше не додумались? – запитує вона, обійнявши його. – Не знаю. Я лише захотів сказати тобі про свою любов, – відповів він, гладячи її по голові. Після відпустки все повернулося в колишнє русло. З однією відмінністю. Тепер вони листувалися онлайн. Він їй писав вночі, вона відповідала йому вдень. В його листах вона бачила тільки найкраще. Те, що бажала бачити. І полюбила його там. В онлайні.