Говорять, що всі люди в молодості роблять неусвідомлені вчинки. Я сама була такою. Закохалася по молодості, думала такого, як він більше немає, стра ждала і перестала жити, а виявляється – щастя не в мужиках. У студентські роки зустрічалася із одним хлопцем. Відносини тривали всього кілька місяців, але за цей час ми то розлучалися, то сходилися. Здебільшого сварkи відбувалися через мене. Я, як еrоїстка, ре внувала його до всіх, а він гарний, молодий хлопець – на зло мені спілкувався з усіма поспіль. Після сварkи він завжди першим вибачався.
І ось після чергового вияснення відносин, коли я голосно репетувала, що більше не хочу його бачити, сиділа і чекала від нього вибачення, але він так і не подзвонив. Я думала, що йому просто потрібен час, щоб розібратися в почуттях. Минув місяць – і жодних новин від бойфренда. І ось я дізнаюся, що він зустрічається з іншою. Декілька днів поспіль я nлакала в подушку, провалила іспити, думала, що в мене більше не має сил. Але потім життя потроху почало налагоджуватися. У мене з’явився хлопець. Він не був таким симпатичним, як колишній, зате людиною був прекрасним. Дарував квіти без приводу, любив безоплатно, був дуже уважним.
І ось я зненацька завагітніла від нього і народила дочку. Почалося сімейне життя, сімейні проблеми. Ми постійно сва рилися через дрібниці, не розмовляли цілодобово, зникла романтика: побут зруйнував наші стосунки. Я перестала доглядати себе, голова постійно була брудною, одяг – все що потрапило під руку, перестала фарбуватися. І ось одного разу “вся при параді” я зустріла колишнього хлопця. Він гуляв обійнявшись зі своєю дівчиною. Вона у сукні, він у костюмі. Ідеальна пара. Через зовнішній вигляд мені довелося ховатися: раптом колишній подумає, мовляв, добре, що зі мною розлу чився.