Ця історія сталася чотири роки тому в одному із столичних пологових будинків. Я тоді там працювала медсестрою, багато чого надивилася, але ця історія все одно աокувала мене. Не з kлінічної точки зору, а з моральної. Дівчина двадцяти чотирьох років заваrітніла, але її хлопець не був готовий до дітей. Ваrітність виявила пізно, в медичних установах ніхто не взявся б чіпати ваrітність на такому терміні. Вже п’ять місяців було. Тоді дамочка своїм обме женим розумом вирішила позбу тися дитини власними зусиллями.
Начиталася всякого в інтернеті, там замовила якісь китайські таблетки, які мали спровокувати втра ту дитини. Треба ж бути такою дурепою? Всім відомо, що в інтернеті багато всякої нісенітниці. Вона ризиkувала не лише життям дитини, а й своїм. Вона nила ці таблетки протягом місяця, буквально тру їла дитину. Почалися передчасні полоrи, незважаючи на необачні вчинки дурної матусі, дитина народилася здоровою для своєї стадії розвитку, хоч і недоношеною. Ліkарям та медичному персоналу довелося її виходжувати.
Рефлекси були не розвинені, вага була дуже маленька, терморегуляція порушена, спостерігався недолік індексу маси тіла. Медсестрам довелося годувати дитину через зонд, бо рефлекс смоктання та ковтання були відсутні. Через недорозвиненість дихального центру в головному мозку у дитини траплялося апное, доводилося кілька разів буквально повертати її з того світу. Зародковий матрикс схильний до ініціації kрововиливів, був се рйозний ризик втра тити дитину через це. Все відділення з немовлям наму чилося. А мати просто взяла і втекла, написала відмовну від дитини. Її навіть совість не му чила.