Бути вдома із постійними сварkами для мене складно. Я мріяла про мирне сімейне гніздечко. У мене є будинок, чудовий чоловік Степан та прекрасна дочка Аліна. Але є одна проблема: Аліна – не дитина Степана. Батьку Аліни стало нудно проводити вечори з дитиною. Він просто зібрав речі і одного ранку оголосив про свій від’їзд. Я не намагалася його утримати. Коли я знову побачила свого колишнього, він зізнався, що думав, що я заваджу йому виїхати. – Я не виселяла тебе, ти вирішив піти. У мене не було стосунків більше семи років після розлу чення. Коли Степан приїхав, усе змінилося. Він був стриманим, освіченим та тихим.
Алина зі Степаном мала непрості стосунки. Аліна прислухалася до його порад лише тоді, коли вона мала відповідний настрій. Я думала, що з часом все зміниться і ми звикнемо один до одного. Але минуло три роки, а я все ще живу на вулкані. Незалежно від того, що каже Степан, Аліна до всього ставиться вороже. Якось я підслухала розмову Аліни та її подруги. Моя дочка напередодні розбила екран телефону, і ми посва рилися з нею. Я зрозуміла, що зараз не можу купити їй нову модель.
– Ви уявляєте, що він мені сказав? Що я невдячна дитина! Вітчим запропонував мені піти працювати самостійно. Увечері я запитала чоловіка, чи він справді казав таке. Це правда, – визнав він. Потім у нас із чоловіком відбулася “розбірка”. Він не міг зрозуміти, чому я засмутилася. Я була в люті. Мені періодично хочеться залишити їх самих і поїхати кудись далеко-далеко. Аліна каже, що не треба вказувати їй, що робити, він не батько! А Степан не має жодного бажання бути її батьком. Я також розумію, що вони виборюють мою увагу. Може, я поспішала вийти заміж?