Валентина мати трьох дітей: одної дорослої, двадцяти п’яти років, вже заміжньої і ставшою матір’ю, і двох молодших дівчаток. Валентина обожнює своїх дітей, але її радує, що вони вже не немовлята. Вона нещодавно повернулася на роботу після декретної відпустки. І нехай вона трудиться за копійки – Валентина рада працювати. Навіть її шлюб знайшов нове життя. – Неначе друга молодість почалася! – вигукує вона. Але біда прийшла з найнесподіванішого місця. Старша дочка Валентини була тямущою, самостійною, а також помічницею. Вона завжди знала, чого хоче, тому вступила на факультет, що фінансується державою, і закінчила його з відзнакою.
На останньому курсі вона почала будувати кар’єру, яка перервалася через народження дитини. Дочка їхала на роботу і зіткнулася з директором, який зробив пропозицію про роботу. Про таку угоду люди мріють все життя. Це зовсім інший рівень, як в плані кар’єри, так і в плані оплати. Є тільки одна nроблема: дитина ще зовсім маленька. На думку дочки, Валентина повинна піти з роботи і доглядати за онуком. – Це всім тільки допоможе! – запевняє вона. – Я буду платити тобі більше грошей, ніж ти зараз заробляєш. Ти виростила трьох. Я вірю в тебе… – Це твоя дитина! Ти вирішила наро дити її і не питала моєї поради.
З чого ти взяла, що я повинна…? – Ти теж не радилася зі мною, коли вирішила народити двох дітей поспіль! – сердито сказала моя дочка. – Ти просила залишитися з ними вдома – я ж не відмовлялася. Я завжди ділила з тобою всі обов’язки. Тепер настав твій час! Залишити роботу, яку Валентина любить і знову бути прив’язаною до будинку. Навіщо ставити на собі хрест, стаючи бабусею? Ніхто нікому нічого не винен, Валентина сама виростила своїх дітей і вона заслужила перепочинок. І що з того, що дочка не отримає високооплачувану роботу? Їй дадуть іншу. А які ваші думки?