Мені 53 роки, я розлучена і у мене є двоє дорослих дітей. Дочка давно створила сім’ю, у неї двоє хлопчиків. У неї прекрасний чоловік, добре заробляє, допомагає їй по дому і дуже любить дітей. Чого не можу сказати про особисте життя свого сина: йому в цьому плані не пощастило. Син не зміг знайти собі нормальну жінку, йому траплялися то меркантильні, то ошуканки. Коли він нарешті зустрів, як йому здавалося, відмінну дівчину, вони не змогли знайти спільну мову і розлучилися. За словами сина, у неї був жахливий характер.
Він цілий рік переживав розлучення і не хотів починати нові відносини. Через деякий час в його житті з’явилася кохана дівчина. Але дивним було те, що син не поспішав знайомити мене з нею, а на всі мої вмовляння відповідав, що ще не час. Як виявилося, не дарма я хвилювалася. Дещо він мені розповів про свою дівчину, що нібито вона трохи старша за нього і це єдиний мінус. Я на це закрила очі, аби одружився. При зустрічі я зрозуміла, що багато від мене син приховав.
Мало того, що дівчина була набагато старше, так ще була двічі розлу чена, мала трьох дітей. Не таку невістку хотіла я своєму єдиному синові. Коли висловилася, вона відповіла, що це не завадить їй наро дити ще одну дитину. Я аж здригнулася від цієї фрази і швидко випровадила її, а синові намагалася пояснити, що така дівчина йому не потрібна. Яким буде його життя з багатодітною жінкою? Як він буде містити таку велику сім’ю, щоб мати і свою дитину? Думаю, погоджуся на цивільний шлюб, щоб пожив і зрозумів, що не зможе – і добровільно розлу чився.