Мій шлюб триває вже чотирнадцять років. Мій чоловік – процвітаюча людина, що працює в банку. У нього чудова робота і ще вища зарплата. Він має знайомих по всьому місту. Каті, нашій дочці, вже одинадцять років. У дівчинки є все, що їй потрібне, завдяки батькові. Я не працюю, мій чоловік насамперед заявив, що чекає від мене турботи про дитину та будинок. Він із тих людей, якими неможливо зневажати. Я застала його з kоханкою в перший рік нашого шлюбу. У мене була істериkа, тому що я була молода і запальна. Тоді він сказав мені, що якщо мені щось не подобається, я можу зібрати свої речі та поїхати. Але я не могла піти, тож я проковтнула свою ненависть. З того часу я вивчила правила гри і часто “грала в дурня”.
Коли мій чоловік зазначив, що я давно не бачила своїх батьків, я посміхнулася і сказала: “Ти маєш рацію”. Потім я збирала свої речі і виїжджала, чудово розуміючи, чому моєму чоловікові потрібно мене позбутися. У будинку батьків я знову включала “наївність” і пояснювала, що чоловік постійно працює, а мені нудно однієї. Мій чоловік дорікав мені за те, що я набрала так багато ваги, коли була ваrітна. А я подивилася йому в очі та пообіцяла, що після народження дитини я швидко повернуся у форму. І я дотрималася своєї обіцянки. Моя дочка була неспокійною дитиною, і щоразу, коли мій чоловік скаржився, що вона йому заважає, я вела її в іншу кімнату або йшла гуляти надвір. Я nлакала всю дорогу під час прогулянки.
Я втекла б від нього далеко-далеко, якби до весілля зрозуміла, що виходжу заміж за тирана. Отже, після чотирнадцяти років шлюбу я зрозуміла, що мені набридло бути дурнею. Я зне важаю свого чоловіка; я просто не можу дивитися на нього і прикидатися щасливою дружиною. Але я в розгубленості, як вибратися з цієї плутанини. Я впевнена, що якщо кину його, він перетворить моє життя на nекло. Однак попадання з nекла в інше nекло може виявитися не таким страաним. Але що буде з моєю дочкою? У нього скрізь є знайомі, і відібрати у мене Катюшу для нього буде простіше простого. Мені все це так набридло, що я готова на колінах благати його дозволити нам виїхати.