Після зра ди чоловіка та розлу чення, я, на тривалий час, стала мужененависником. Поки подруга не вмовила мене звернутися до шлюбної агенції. Прийшли, заповнила анкету, переглянула справи кількох кандидатів. Один сподобався. Чисто зовні. Залишивши кабінет, ми з подругою, ніс до носа зіткнулися з чоловіком, що сподобався. Ми познайомилися, трохи побалакали. Цього вистачило, щоби зародилася взаємна симпатія. Домовилися зустрітися наступного дня увечері. Після першого побачення наші зустрічі стали регулярними. Він був дуже цікавим співрозмовником. Та й як особистість зацікавила мене. Те, що Артур освічений, відчувалося за його промовою та поведінкою.
Те, що він досяг всього, чого хотів, крім сім’ї, мені стало відомо з його слів. Ну а із сім’єю йому не пощастило. Наречена йому зрадила ще до весілля. Подруга, що повела мене в шлюбне агентство, заявила, що Артур – найзавидніший наречений у цьому агентстві. Сказала, що хоче бути свідком на нашому весіллі. Настав день, і ми з Артуром чоловік і дружина. З цього дня мого чоловіка наче підмінили. Точніше, він зняв маску солідності та порядності, яку носив переді мною на стадії залицяння. І виявився звичайним безробітним, хоч і з університетською освітою. Як таке може бути? Так дуже просто – Артур звичайний ледар.
Спочатку жив за рахунок батьків, потім, коли батьків не стало, продав їхню квартиру та жив на ці гроші. Коли “кубишка” показала дно, вирішив одружитися, щоб жити за рахунок дружини. А тут я підвернулась. І зараз цей мій “лотерейний квиток” живе в моєму будинку, їсть і п’є за мій рахунок і нічого не хоче зробити. Найпростіших, елементарних речей удома зробити не може. І чому мені так не щастить? Перший чоловік зрадив і пішов, другою брехнею сів мені на шию і злазити не хоче. Я вимагала розлу чення. Подала заяву. Поки розлу чення не набрало чинності, проrнати цю п’явку не зможу. І за що мені така кара?