– Я повернулася додому, ти вільна. А куди ти зібрався йти? – запитала онуку Світлана Тимофіївна. – Я передумала, нікуди йти не хочу більше. – Чому? Мати твоя сказала, що ти на вечірку якусь збиралася. Я покинула всі справи, щоб приїхати за дитиною подивитися. Чому ти передумала? Молодістю потрібно насолоджуватися, а ти тільки свої книжки читаєш. А як же друзі? – Там у всіх уже є половики, я там зайва буду. Нічого мені там робити. – А чому ти ні з ким не зустрічаєшся? – здивувалася бабуся. – Мені з зовнішністю не пощастило, от якщо б я гарна була… – Що за дурниці ти говориш? Ти в дзеркало дивилась? Що там негарне? Дурна ти, Катька. – Бабуся, але хлопці на мене навіть не дивляться! Я пробувала фарбуватись і носити сукні, все без толку,- сумно відповіла Катерина, скоса подивившись на дзеркало.
– Це все твої фантазії. Просто вони ще розглянули тебе як слід. Давай скористаємося бабусиними хитрощами,- змовницьки промовила Світлана. – У сенсі? – Ой все, ти йди голову мій, а я Мишку покладу. Будемо чаклувати над тобою! – Що ти ще таке придумала? – Менше слів, більше діла! – поквапила онуку Світлана. Катя вирішила не сnеречатися з бабусею, закотивши очі, пішла у ванну кімнату. Повернувшись, побачила, що бабуся тісто замішує. – Будемо пиріг пекти! – заявила старенька. – А, власне, навіщо? – Просто довірся мені! – Ну тоді я высушу волосся, а потім допомагати прийду. – Не потрібно нічого сушити! Вони самі висохнуть. Катерина подивилася на бабусю з сумнівом.
– Вони будуть смердіти. – Смердіти? Вони пахнуть будуть. Мужики на таке ведуться. – Мені здається, що в тебе дещо застаріла інформація… Ти мене хочеш зrаньбити? – Просто довірся мені, від тебе не убуде. Скоро весь будинок наповнився приємним ароматом домашньої випічки, і волосся їм просочилося. Бабуся приготувала онуці симпатичну сукню і відправила на студентську вечірку. Через півгодини Катерина зателефонувала бабусі. – Бабуся, а можна я друзів в гості запрошу? За мною тут ув’язалася ціла зграя голодних хлопчаків. Вони всі скучили по домашній їжі. Всі хочуть до тебе на пироги. – Ха-ха, звичайно, запрошуй! Я ж казала тобі.