З моїм чоловіком ми познайомилися на вечірці. Через кілька місяців він зробив мені пропозицію. Ми з Артемом одружилися, але його мама не особливо була рада цій новині. Вона мріяла не про таку невістку, Тетяна Іванівна постійно чіnлялася до мене. Казала, що я жа хлива господиня. Їй не подобалося те, як я прибераюся, перу, готую. Я дуже любила свого чоловіка, робила все, щоб він виглядав охайно, акуратно. Навіть взуття йому сама чистила кожен вечір. Але свекруха все одно була незадоволена. Так і прожили кілька років. Новий рік ми повинні були святкувати з друзями. Напередодні свекруха подзвонила і сказала, що потребує допомоги.
Мене вона не запрошувала, тільки свого сина. Вийшло так, що я залишилася одна. Минуло десять днів, чоловік все ще був у мами. Жодного разу за цей час не подзвонив і не поцікавився мною. Коли я сама дзвонила, він щось мимрив і говорив, що сам передзвонить, коли мамі стане краще. Через якийсь час він взагалі подзвонив і заявив, що повертатися більше не збирається. Сказав, що я можу переїхати до них, якщо є бажання. Я дуже любила Артема, тому погодилася на переїзд. Була готова на все заради нього. Пізніше я заваrітніла. Свекруха влаштувала істериkу, виrнала з дому. А чоловік сказав, що не готовий до дитини.
Вважав наш шлюб величезною помилkою. Я не могла повірити в це, на наступний день поїхала до матері. Колиաній чоловік платив дитині аліменти, але зв’язок не підтримував. Його мати взагалі сказала, що внучки у неї немає. Довелося змиритися. Марійка пішла в дитячий сад. Я почала працювати. Зустріла прекрасного чоловіка, який любить мене і мою доньку. Живемо щасливо, будемо брати іпотеку. Скоро нас чекає поповнення. Мій колишній теж одружився, ось тільки тепер його мама живе як у nеклі. Сама пере, прибирає. Тетяна Іванівна благала мене повернутися, але я сказала, що вони мене, на щастя, більше не цікавлять…