Володимир з Анжелою в шлюбі більше тринадцяти років, і у них ростуть двоє прекрасних дітей, Соня і Паша. Чоловік працює далекобійником і рідко буває вдома. Всі домашні клопоти і турбота про дітей лежала на плечах дружини. Одного разу Анжелі запропонували на роботі путівку на море, майже за безцінь, і вона не хотіла упускати такий шанс. Адже в останній раз вона навіть не пам’ятає, коли відпочивала. Володимир був як завжди в рейсі, дітей вона відвезла до свекрухи. Анжела купила все необхідне для поїздки, зібрала валізу і відправилася в аеропорт. Путівка була розрахована на десять днів.
Але з готелем, в якому був заброньований її номер, були якісь nроблеми, і всіх його постояльців розселили по інших готелях. Минуло дев’ять днів, і залишився всього день до повернення додому. Анжела добре відпочила, засмагла і вирішила перед вильотом добре відіспатися. Але вночі їй заважав заснути шум, який доносився з сусіднього номера. Вона довго чекала, коли там заспокояться. Врешті-решт вона пішла туди сама. Постукавши. Двері відчинилися. Анжела заціпеніла. На порозі стояв Володимир. Від несподіванки він нічого не міг вимовити. Тільки щось невиразно пролепетав. Анжела, штовхнувши чоловіка, зайшла в номер.
Там, на ліжку, сиділа дівчина в банному халаті. Дружина відважила Володимиру хорошого ляпаса і вийшла з номера. На наступний день вона здала зворотний квиток на літак, подзвонила чоловікові, і сказала йому, що з цих пір виховувати дітей буде він. Після цього вона дістала карту з телефону і викинула її у відро для сміття. Володимир повернувся додому і разом з матір’ю став виховувати дітей. Анжела стримала свою обіцянку. Вона більше до нього не повернулася, через місяць подала на розлу чення. Дітям на свята надсилала подарунки, забирала їх на вихідні. А коли вона зняла квартиру і облаштувалася, то взяла дітей на літо до себе. Коли діти підростуть, то вже самі вирішать, з ким з батьків їм краще жити.