Мій наречений прийшов на все готове і став по-господарськи планувати, що і як змінить у хаті. Мені довелося його зупинити в такий спосіб.

Здавалося б, не в 19-му столітті живемо, але досі нерідко можна почути думку, що жінці, особливо не першої свіжості, необхідно хапатися за будь-кого, хто до неї зійде. Смішно, особливо якщо такої думки дотримуються задерті наречені. Наталя була дуже енергійною. Працювала вона за десятьох, тому її квітковий бізнес процвітав. Нелегко, звичайно, було, але вона справлялася. І коли, замість одного магазину, у неї їх було вже три, Наталя вирішила, що настав час їй обзавестися власним будинком, з шикарним лужком, перед ним, щоб пити чай біля вікна і милуватися видом. Так і зробила. Купила старий будинок з ділянкою у передмісті та почала його облаштовувати на свій смак. Результат перевершив усі наші очікування. І все в неї було добре, та тільки особистого життя ніякого не було.

Сама Наталя не дуже переживала з цього приводу, тільки всі знайомі намагалися її з кимось познайомити. Так вчинили й найближчі сусіди Наталії – престаріла подружня пара. Вони запросили Наталю на чай і познайомили зі своїм племінником – сільським, з жа хливими манерами. Наступного дня той без попередження відвідав свою «наречену». Виставити його одразу Наталя не наважилася і запросила гостя до будинку. Озирнувшись у дворі, наречений поспішив у будинок, пройшовся ним і почав висловлювати свої зауваження. Меблі були надто світлі, люстру, треба було замінити на щось простіше, нічого стільки грошей викидати на освітлення. Але найбільше нареченому не сподобалося, що Наталя не вирощувала овочі та фрукти. Кому потрібні трава та квіти?

– Ні, якщо ви так хочете, будь ласка, але ті рожеві кущі доведеться прибрати? – Чому це? – Тому що, мені потрібне місце для автомобіля? – Не розумію, чому ви вирішили, що моя галявина найзручніше місце для вашого автомобіля? – Та гаразд тобі, все ти розумієш. І я не хлопчик якийсь, щоб доглядати і зітхати. У нашому віці треба бути простішим. А вже дамам таким і зовсім не варто розмінюватися, того й дивись, упустять своє щастя, – і тут він самовдоволено підморгнув Наталі. Наталі не потрібно було багато часу, щоб прийти до тями. – Рожеві кущі ми не чіпатимемо, – сказала вона. – І взагалі, моє щастя – не ваша турбота. Наречений обра зився і пішов, не забувши натякнути Наталі, що у її віці, другого такого їй важко буде знайти. Наталя зі сміхом із ним погодилася. От уже справді, ексклюзив.

Leave a Comment