Моя подруга Ірка виросла зі мною у селі. Після навчання ми перебралися до міста, я вступила до університету, а Ірці не хотілося вчитися. Тоді батьки стали відправляти їй гроші на орендовану квартиру, а трійка в центрі міста Ірі дуже сподобалася. Ось вона і почала зустрічатися з власником квартири. Незабаром Коля – господар квартири – став її чоловіком. Іра часу не втрачала, і одразу народила йому дитину. Але потім виявилося, що квартира належала не йому, а батькам, які у цей час жили закордоном.
Тепер вони приїхали додому і сказали молодій сім’ї знімати собі житло окремо. Ірі такий розклад не подобався. Кохання між нею та Колею не було. Вони сварилися, мирилися, знову лая лися… але не було ніяких ніжних почуттів. Потім Коля повідомив, що знайшов собі іншу жінку: kоханкою виявилася його колега. Іра переїхала від колиաнього чоловіка, грошей їй вистачило, щоби купити невеликий будиночок на околиці міста. Там вона й почала жити з дитиною.
Але Коля про сина не забував і щомісяця відправляв алі менти; сама Іра теж працювала, тож грошей їй вистачало. Минули роки, зараз син Іри вже закінчує університет. І як з’ясувалося, та сама нова дружина Колі покинула його і знайшла чоловіка багатшим. Так на старість років і Коля, і Іра були самотні. Тоді Іра запропонувала Колі переїхати жити до неї. Між ними як не було кохання, так і немає й досі. Просто вони звикли один до одного, а поодинці жити якось сумно та нудно. Але син дуже радий, що батьки вирішили возз’єднатися на старість років.