Я перебуваю в деkреті п’ятий рік, так як різниця у віці у моїх дітей дуже маленька. Мій чоловік працює на двох роботах, у нас є своя квартира, у нас все добре, ми все встигаємо, але моя свекруха постійно мене дорікає в тому, що в свої 26 років я нічого не домоглася, а її дочка будує собі кар’єру. Так, моя зовиця любить радіти життю, працювати, витрачати на себе, подорожувати, красиво одягатися, але це її вибір, а свій вибір я зробила 6 років тому. Я дуже щаслива і задоволена ним. Але, якщо чесно, я не розумію, чим саме пишається моя свекруха, тому що у зовиці особливої кар’єри немає.
Так, вона подорожує, так, вона живе вільним життям, але це більше розrульний спосіб життя, а не кар’єра. Одного разу моя зовиця прийшла до мене з великим проханням. Її начальниця збиралася в деkрет і замість неї хотіла влаштуватися на роботу вона. Для цього потрібно було виконати проект, але так як вона нічого не розуміла в комп’ютері і їй було лінь, вона попросила, щоб я все це зробила. Якщо чесно, я не розуміла, як все це робити, адже з дітьми дуже складно що-небудь ще робити. Я сказала, що не встигну, але моя свекруха заспокоїла, що буде сидіти з дітьми і всі домашні справи візьме на себе, аби я зробила цей проект.
Звісно, ніхто не виконав своїх обіцянок, ніхто не прийшов, не допоміг ; і я не могла не спати ночами і робити все. Я звісно не встигла, тому що з дітьми було дуже складно і, в підсумку, свекруха зви нуватила мене в тому, що я через заз дрість не зробила проект, щоб моя зовиця не влаштувалася на цю посаду. Я була в աоці, але нічого пояснювати не стала їм. Найголовніше для мене те, що мій чоловік повністю підтримав мене і заборонив взагалі спілкуватися з його сестрою, чому я була дуже рада. Нехай живе собі незалежним життям.