У мене дві дочки. Старшій скоро виповниться 14 років, а молодшій – 3 роки. Після весілля ми взяли іnотечний кредит з початковим внеском. На початку все у нас було нормально: чоловік добре заробляв, але через півроку його звільнили і у нас почалися фінансові труднощі. Потім він влаштувався на роботу, але з низькою зарплатою, причому, працював без вихідних. Я сиділа в декреті, ми не могли дозволити собі нічого зайвого, купували тільки їжу і платили іnотеку. Я прийняла рішення вийти з деkрету. Подзвонила моєму директору, і він погодився взяти мене назад. Я розповіла чоловікові, він дуже зрадів і запитав, з ким залишиться наша молодша дочка? Я йому відповіла, що старша дочка буде няньчитися з нею.
Вони дуже люблять один одного, у них відмінні відносини, і молодша сестра завжди слухається старшу. Я попросила сусідку приглядати за ними одним оком. Моя мама працює і не може приїхати; розраховувала на свекруху-але вона відмовилася. Я подзвонила їй і попросила про це. Вона погодилася взяти до себе тільки старшу внучку, мовляв, бої ться відповідальності. Мій чоловік намагався їй пояснити, але вона наполягала на своєму. За її словами, вона виростила своїх дітей одна, а нас двоє, і ми повинні піклуватися про наших дітей самі, без допомоги родичів.
Я її не розумію, адже це її внучки, діти її сина. Її рідний син звернувся до неї за допомогою – а вона різко відмовила. Якщо чесно, я сподівалася, що свекруха погодиться посидіти з онукою, хоча чоловік завжди говорив, що його мати не дуже любить дітей, і навряд чи буде з ними возитися. Але це мене здивувало, адже вона ж ростила двох. Якби моя мама не працювала, вона б з радістю посиділа з дітьми, допомогла б, сама б запропонувала. Але мама працює; до того ж, у неї великий будинок, город і господарство. Все вже вирішено: з молодшою дочкою буде няньчитися старша дочка.