Маю одну подругу, якій нещодавно виповнилося 50 років. Вона виглядає дуже молодо і красиво для свого віку, а все тому, що всі гроші вона витрачає на догляд за собою та стильний одяг. Є в ній лише один мінус; на її думку, це відсутність чоловіка у житті. Марина в активному пошуку, скільки я пам’ятаю. Завжди їй щось у чоловіках не влаштовує: то бід ний, то ста рий, то не досить гарний. Так вона дожила до 50 років і не разу не була одружена, через це вона нер вує. Адже будь-якій жінці хочеться мати чоловіка та дітей. Нещодавно вона подзвонила мені і щасливим голосом почала розповідати про свого нового колегу по роботі. – Катя, він війсьkовий у відставці.
Чоловік серйозний та галантний, та ще й добре зберігся. Йому 56 років. Звичайно, хотілося б молодше, але я й сама не дівчина вже. Коротше, завтра він прийде до мене побачити. Хвилююся страաно. Потрібно збігати додому і прийняти ванну з різними масочками. Будь на зв’язку, щоб я тобі скинула своє передбачуване вбрання. Обиратимемо разом. Я знала, що нічим добрим це не закінчиться. А все тому, що вона поспішала події і покликала його до себе в гості. Вранці наступного дня Марина стояла на порозі, тримаючи в руках кілька пляшечок. – Він виявився неrідником – жалібно сказала вона і пройшла до квартири. Виявилося, що чоловік, увійшовши до неї, від подиву сказав: – Який жа хливий ремонт у тебе?
Подруга від такої прямоти засму тилася і показала своєму супутнику на двері. – Катя, ти уявляєш, у якому стані я була. Йому мій ремонт не сподобався, що він мав? Жа х. – А може він має рацію. У тебе в квартирі начебто ніхто не живе. Шпалери обклеєні, меблі обшаркані. Ти не бі дуєш, зарплата пристойна, могла б ремонт зробити. Тобі аби на свої шмотки та косметику витрачатися – сказала я їй. – Катя, і ти туди. Мені нач хати на ремонт, я вдома толком і не живу. Та й де його культура. Хіба можна з входу таке заявляти, – розча ровано сказала Марина. Мені подругу աкода. Адже раз уже до 50 років вона не придбала сім’ю – то навряд чи зараз знайде того самого.