У мене з самого початку зі свекрухою були добрі стосунки. Я була така рада, що між нами не класичні стосунки невістки та свекрухи. Свекруха ніколи не робила мені зауваження, не виражала свого невдоволення, навіть якщо я щось творила чи не так робила. А я намагалася шанобливо ставитись і підтримувати між нами добрі взаємини. Але незабаром, дуже несподівано, все змінилося. Свекруха стала на мене косо дивитися, ігнорувала мої питання. А що сталося? Що я наробила? А я прямолінійний чоловік, взяла і спитала у неї, в чому ж справа. Її відповідь ще більше заnлутала. Вона сказала: “Короткий повідець легше порвати, ніж довгий”. Я вирішила запитати чоловіка, що це означає, і що сталося. Може, вона й раніше поводилася так? Але чоловік сказав, щоб я забула та не парилася. Та легко, якби знала, що вин на в цьому я, сама зіnсувала наші стосунки. Але я тут ні до чого.
Наnружених стосунків я не хотіла, але змусити зі мною спілкуватися та розповісти, що ж сталося, теж не могла. Одного суботнього ранку свекруха прийшла до мене в гості. Чоловіка зранку не було вдома. Ми зі свекрухою були наодинці. – Знаєш, спершу я думала: “Мені так пощастило з невісткою”. Але я розча рувалась у тобі. Ти можеш мене не любити, але заважати нам із сином спілкуватися ти не маєш права. Якщо справа дійде до цього, то знай, що він вибере мене. Ви розлу читеся. Сина я кличу рідко, навіщо закочувати істериkи? Не запрошуєш у гості, твоя справу, і не прошу. Але одумайся. Я тебе попередила. Вона пішла, а я лишилася сидіти. Після таких слів я більше заплуталася. Знову не зрозуміла, в чому справа. Але в одному була впевнена, що тут щось недобре твориться. Повернувся чоловік, я з ним серйозно поговорила. Він спочатку жартував, хотів змінити тему, говорив забудь, не зациклюйся.
Але скоро зрозумів, що я налаштована рішуче, і розповів мені про все. Виявляється, коли свекруха кличе його до себе, і йому не хочеться йти, або в нього бувають інші плани, він каже їй, що не може, бо я влаштувала сkандал і заrрожувала розлу ченням. Це, на його думку, хороший аргумент, а сказати мамі, що не хоче чи не може – він не міг. Вона цього не зрозуміє. І він вирішив підставити мене. А багато разів говорила йому покликати маму до нас у гості, на чай, але він казав, що свекруха відмовилася. А сам просто не передавав їй. Спочатку я подумала зателефонувати і пояснити ситуацію свекрусі, але, по-перше, чоловік був проти: Ти зіnсуєш наші з мамою стосунки. А тобі має бути все одно на ваші стосунки>>. А по-друге, чому маю дзвонити я? Я ж невин на. Нехай сам зателефонує та бере відповідальність за скоєне. А він навідріз відмовляється. Ось не знаю, як вчинити у цій ситуації.