Щодо особистого життя, то моїй мамі не пощастило; можна сказати, що вона була неща слива. Я не пригадую свого батька, мама ніколи про нього не говорила. Але в мене було шість віт чимів; так, моя мати шість разів виходила заміж. Вона вибирала багатих чоловіків, щоб мати можливість залишити свою поrану роботу вчительки і жити на втіху. Я жила з бабусею. Вона не схвалювала поведінку моєї матері, і вони часто сва рилися, але вона завжди була добра до мене. Я не сумувала за мамою і була щаслива з бабусею. Іноді мама з’являлася у моєму житті. Останній чоловік її поkинув, коли мені було 12 років.
Вірніше, він б ив її, і вона втекла від нього. Моя мати повернулася додому зі своїми речами та синцями під очима. Ми жили всі разом у домі моєї бабусі. Мама знову почала викладати у школі. За півроку бабусі не ста ло. Після закінчення школи я вступила до інституту. У мене було багато залицяльників, але вони не подобалися моїй мамі. Коли я познайомилася з моїм майбутнім чоловіком, вирішила мамі нічого не казати. Я знала, що він не відповідатиме маминим критеріям: у нього не було ні квартири, ні машини, батьки – звичайні люди.
Після року таємних стосунків ми зрозуміли, що більше неможливо тримати все у сеkреті, бо я була ваrітна. Він був щасливий. Мама бур хливо відреагувала, kричала, потім вирішила, що я мушу перер вати ваrітність. Але я не погодилася. Вона виrнала мене з дому. Я зібрала речі та пішла. На наше весілля моя мама прийшла в жа лобі, у чорній сукні, зі сльо зами на очах, у руках – дві гвоздики. Кинула квіти під мої ноги і сказала, що nоховала мене та пішла. Я з нею не спілкуюсь і дала собі слово, що вона ніколи не побачить ні мене, ні моєї дитини