Моїй доньці слід розлу читися зі своїм чоловіком. Те, яку різницю чоловік ставить між донькою та племінницею – не пояснюється

ПОЛЕЗНОЕ

— Маріє Петрівно, привіт! Чого сидиш куксишся? — Привіт, сусідку. Та ось, все про дочку думаю. Бо юся, у них до розлу чення йдеться справа. А може це і на краще. — Та гаразд, як розлу чення може бути на краще. — Ну якщо його сестрі так краще, може й Наташці моєї щось привабить. — Я зовсім заплуталася… До чого тут сестра твого зятя? — Ну, сама поміркуй. У тридцять років ця краля вирішила наро дити «для себе». Та й наро дила дівчинку. А мати її відразу почала насідати на мого зятя, що «бід ній дівчинці» треба допомогти. І ось уже сім років мій зять тягне на собі цю ношу. Це називається собі? Причому все найкраще їм подавай. Після народ ження племінниці, Наташа моя зібрала купу одягу, що залишилася від своєї доньки. Але свекруха стала в позу, мовляв, її онука не доношуватиме старий одяг.

Довелося все наново купувати, хоча речі були дуже пристойні, адже малюки так швидко ростуть, що речі залишаються зовсім новими — Ну, чому б братові не допомогти рідній сестрі? Навпаки, радіти треба, що зять нормальним мужиком виявився, а чи не жмотом якимось. — Взагалі-то він завжди був скуповуватий. Хоча Наташу мою це особливо не бен тежило, вона й сама не любить тринькати. Але справа в тому, що з народ женням племінниці зять почав позбавляти дуже багато власної дочки. Ось дивись. Зять уже скільки років свою сім’ю влітку з міста не може вивезти кудись відпочити. Адже ліkарі рекомендували возити онуку на море, дитина часто на анrіну хво ріє.

Внучці моєї, за те, що вона на відмінно закінчила п’ятий клас, був обіцяний новий телефон. Та тільки бідо лаха його не отримала, бо всі гроші пішли на наворочений велосипед для племінниці. — Але хіба можна любити когось більше, ніж свою дитину? — Ось і я не можу його зрозуміти. Гаразд свекруха, їй може дитина дочки дорожча за дитину сина. Але сам зять так чинити не повинен. -А як він сам пояснює свою поведінку? — Каже, що його донька живе у повній родині, а племінниця росте без батька. Тому він її шкодує та приділяє стільки уваги. Але ж моя онука вже не немовля, вона бачить різне ставлення батька до себе і до двоюрідної сестри і починає ставити запитання. І у Наташі моєї нерви починають не витримувати. От я й думаю: може, коли його дочка теж залишиться без батька, тоді він приділятиме їй більше уваги?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *