Це була любов з першого погляду. Я побачив її і відразу закохався. Вона була із заможної родини, у неї була шикарна машина, одягалася модно. А мої батьки були фермерами. Ми одружилися. Справили весілля. У моєї дружини не було брата і сестри. Вона єдина у батьків. А я з багатодітної сім’ї. Скажу відверто, що батьки дружини не дуже любили мене, адже для них я – жебрак. Але вони прийняли вибір дочки, і у мене з її батьками були хороші відносини. Моя дружина-чарівність. Любити мене. Після весілля ми жили в орендованій квартирі. І вісь на день народження дочки смороду нам подарували квартиру. Я був у захваті.
Дружина теж була задоволена. Ми затіяли ремонт. Я був так вдячний тещі і тестю. Відзначали новосілля, запросили гостей, друзів, великий стіл накрили. Я думав, які вони турботливі: адже знали, що ми збирали гроші на власне житло і вісь – подарували квартиру. Але наступного ранку я дізнався неприємну новину. Смороду подарували квартиру нам, але оформили на собі. Так що ж виходить? Квартира належала тещі, але вони всім показали, мовляв, подарували квартиру, але насправді квартира наша. Як зрозуміти? Мені здивувало ті, що дружина це вважає нормальним.
Напевно, вона знає, що в підсумку і ця квартира, і все майно дістанеться їй. Адже вона єдина спадкоємиця. Значить, тесть з тещею не довіряють мені: невже смороду сумніваються в мені? Я хочу зрозуміти їх вчинок. Коли я запитав їх про це, теща мені відповіла, що не винна звітувати переді мною. Назвала мене жебраkом, якому просто пощастило з дружиною. З цього дня у нас відносини не знайти. Я розча рований, вісь які вони-багаті люди. Може, у мене немає грошей, але я не вважаю себе бід ним. Я вирішив поговорити з дружиною, але марно. Зібрав речі і переїхав в орендовану квартиру. Якщо мені ця квартира, якщо мені не довіряють, якщо мене обзивають жебраkом?